Консультації

Консультація логопеда «ГОТОВНІСТЬ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ В ШКОЛІ»

( мовний аспект)

Якщо в батьків запитати, в чому, на їхню думку, полягає підготовка до школи, багато хто з них відповість, що це означає навчити дітей читати, писати, лічити. Цим і обмежаться. Так, навички лічби, читання, письма дуже допоможуть майбутньому першокласнику, якщо тільки будуть правильно сформовані, отже, найважливіше – якість оволодіння знаннями та навичками.

І все-таки, у чому ж полягає готовність до навчання в школі? Педагоги і психологи вважають головним – сформувати в дитини готовність пізнавати, адже помічено, що в початковій школі і, насамперед , в 1 класі важче вчитися не тим дітям, в яких недостатній обсяг знань, а тим, які не вміють думати.

Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості:

• інтелектуальний

• емоційний

• соціальний

Під інтелектуальною зрілістю розуміється :

- концентрація уваги дитини;

- аналітичне мислення;

- уміння відтворювати зразок

- розвиток дрібної моторики пальців рук

Емоційна зрілість розуміється як можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.

До соціальної зрілості відноситься потреба дитини в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти своє поводження законам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.

Розвиток мислення тісно пов’язаний із суттєвими позитивними зрушеннями у мовленні дошкільнят. Швидко зростає словниковий запас дітей.

На шостому році життя активний словник дитини має складати від 2500 до 3000 слів. Висловлювання дитини стають більш повними та точними. В п’ятирічному віці діти самостійно складають розповідь, переказують казку, що говорить про оволодіння одним з найважчих видів мовлення - монологічним мовленням. В висловлюваннях дитини з’являються складні речення ( Тато дивився телевізор, а ми з мамою читали цікаву книгу).В мовленні дитини з’являються слова, що позначають якість предметів, матеріал з яких вони зроблені ( паперовий літак, дерев’яний стіл). Дитина використовує синоніми та антоніми. Дитина вже правильно узгоджує іменники з іншими частинами мови. В мовленні п’ятирічних дітей з’являються присвійні прикметники ( собача лапа, заячі вуха), складової структури слів: не пропускає склади, не переставляє їх місцями. Значно покращується звуковимова. Більшість дітей вже правильно вимовляють шиплячі звуки (ш, ж, ч) та звуки р, рь. Але у деяких дітей ще можуть відмічатися заміни тих чи інших складних звуків, або спотворення їх правильної вимови.

Усім відомо, як люблять діти ставити запитання. Дорослі повинні обов’язково уважно ставитися до цього. В одних випадках треба самому відповісти, а в інших сказати : «А як думаєш ти?», «Подумай сам», «Чому ти так сказав?»

Дітей потрібно практикувати в сприйнятті навколишнього світу. Дошкільник повинен уміти розказати про предмет, порівняти його з іншими, назвати його колір, форму, величину, описати рослину, тварину, картинку. Причому робити це без допоміжних запитань, чітко, послідовно, правильно вживаючи при цьому слова.

Як вже було сказано, запорукою готовності до навчання є розвиток дрібних м’язів пальців рук, це впливає і на розвиток мовлення дитини, і на підготовку руки до письма. Яким же чином розвивати дрібну мускулатуру руки дитини?

• Розминати пальцями тісто, глину, пластилін, м’яти поролонові кульки, губку.

• Катати по черзі кожним пальцем дрібні намистинки, камінчики, кульки.

• Ляскати в долоні тихо, голосно, в різному темпі.

• Нанизувати намистинки, ґудзички на нитки

• Зав’язувати вузли на товстій і тонкій мотузках і шнурках

• Заводити будильник, іграшки ключиком.

• Штрихувати, малювати, розфарбовувати олівцем, крейдою, фарбами, ручкою і так далі.

• Різати ножицями

• Конструювати з паперу (ори гамі),в’язати

• Робити пальчикову гімнастику (пальчиковий театр) – показ

• Складання пазлів

• Шнурівка

• Кулак – ребро – долоня

Отже, мовленнєва підготовка дітей до школи – особлива підготовка, що специфікою свого змісту стимулює інтелектуальну, емоційно-вольову, мотиваційну готовність дошкільнят та готовність у сфері спілкування. Вона передбачає достатню адаптацію дітей до умов шкільного навчання, до нових програмових вимог.

Бажаю вам успіхів, шановні дорослі, у відповідальній справі – підготовці дитини до школи.

“Всебічний розвиток правильного мовлення”

Мабуть кожну родину, де росте малюк непокоїть питання, як забезпечити повноцінний  розвиток дитини в дошкільному віці вцілому, та мовленнєвий розвиток зокрема.

Розвиток мовлення дитини починається від самого народження. Навички правильного  мовлення дитина набуває в сім’ї. Все те, що роблять батьки для загального та  мовленнєвого розвитку своєї дитини має велике значення для всього її подальшого життя.

 Мовленню необхідно вчити, перш за все, шляхом особистого прикладу. Дитина повинна  чути правильне, чітке мовлення, бажано, щоб батько і мати розмовляли з малюком на  одній, на рідній мові. Дуже важливим є те, що саме, та в якому вигляді сприймає слух  дитини в ранньому та молодшому віці, в найбільш сприятливі роки її життя.

  Вплив розвитку дрібної моторики на формування мовлення дітей .

Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату - важливий крок  на шляху до правильного мовлення.

Артикуляційна гімнастика  необхідна для розвитку правильного мовлення.

Словник

 Скільки слів повинна знати ваша дитина?

Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.

   Словник кожної людини поділяється на  пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник - це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

   Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

• до 1 року 6 місяців - 10-15 слів;

• у кінці 2 року - 300 слів;

• у кінці 3 року - 1000 слів;

• в 4 роки - 2 500 слів;

• в 5 років - 3 500 слів;

• в 6 років - 4 000 слів;

• в 7 років - 4 500 слів.

У дорослої людини словник нараховує 6- 8 тисяч слів.

Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники - 50%,   дієслова - 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються

прикметники, числівники та інші частини мови.

    Проте і в середньому дошкільному віці   є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових

слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.

 Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається  до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети,

явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.            

   Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

Пропоную Вам таблицю, в якій наведений орієнтовний порядок засвоєння дітьми звуків нашої мови.

ВІК ДИТИНИ                ЗВУКИ  МОВЛЕННЯ

            Від 1 до 2 років                  А, О, Е, М, П, Б        

                                                                Від 2 до 3 років                    У, І, И, Т, Д, В, Ф, Г, К, Х, Н, Й                  

     Від 3 до 4 років                   С, З, Ц

Від 4 до 5 років                   Ш, Ж, Ч, Щ

Від 5 до 6 років                   Л, Р

Що потрібно знати батькам?

  МОВА - невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К.Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

   Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей- матері, батька, бабусі, ді­дуся.   Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення  дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови по­чинається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі.Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення. Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення. У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову. 

Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширю­ється мовне коло спілкування дитини і

мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розви­нена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення ( звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

До уваги батьків, діти яких відвідують заняття з логопедом!

Пам 'ятайте!

1. Дитина має бути готовою до роботи, тому що її свідоме бажання виправити звуки має велике значення.

2. При виправленні певного звуку не звертайте увагу на інші спотворені звуки.

3. Матеріал має відпрацьовуватися послідовно, а не вибірково. Пропуски окремих етапів роботи впливають на якість виправлення вад мовлення.

4. Перехід від одного етапу до наступного відбувається тільки при засвоєнні попереднього матеріалу.

5. Кожний виправлений звук необхідно відразу вводити в розмовно-побутове мовлення.

6. Дитина повинна займатися щоденно по 15-20 хвилин, при можливості 2 рази на день, виконувати завдання перед дзеркалом, працювати як над новим, так і попереднім завданням.

7. Активно допомагайте дитині і вимагайте від неї виконання завдань.

8. Перевіряйте перед відвідуванням логопеда наявність зошиту, ручки, носової хустинки, чистоту носових ходів.

ПЕРЕВІРТЕ РІВЕНЬ МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ ВАШОЇ ДИТИНИ!

 1. Обстеження рухливості органів артикуляційного апарату

Запропонуйте дитині виконати деякі вправи:

 Вправи для губ:

 • розтягнути губи в посмішку,

 • зробити губами трубочку,

 • закрити верхньою губою нижню і навпаки.

 Вправи для язика:

 • широко відкрити рот, підняти язик до верхніх зубів, потім опустити до нижніх;

 • потягнутися кінчиком язика до правого куточка губ, потім до лівого;

 • поклацати язиком.

 Вправи для щелеп:

• порухати нижньою щелепою праворуч - ліворуч;

• порухати нижньою щелепою вперед-назад.

Правила проведення домашніх занять

Для того, щоб ваші домашні логопедичні заняття проходили найбільш  ефективними і не були важкими для дитини, вам потрібно дотримуватись певних правил в їх проведенні.

Рекомендації по проведенню занять

•  Підготуйте дитину психологічно до занять. Вона повинна зрозуміти, що говорити потрібно правильно і цьому потрібно вчитися. Батькам потрібно запастися терпінням, налаштуватися на клопітку роботу. Будьте заінтересовані, уважні,наполегливі.      

•  Відведіть спеціальне місце для проведення занять, де дитину нічого не буде відволікати.

•  До занять приступайте в хорошому настрої.

•  Всі заняття повинні проходити по правилах гри, так як в   іншому випадку ви можете наштовхнутися на небажання дитини займатися.

•  Тривалість заняття без перерви повинна бути не більше 15-20 хвилин (починати потрібно з 3-5 хвилин).

•  Заняття повинні проводитися 2- рази в день.

•  Старайтеся не займатися з дитиною коли дитина втомлена або перезбуджена, такі заняття не дадуть результату.

•  Не підганяйте дитину підчас виконання завдання.

•  Добивайтеся того, щоб дитина чітко і виразно промовляла даний звук в запропонованих словах, самостійно називаючи малюнки чи повторюючи за вами слова.

•  Розмовляйте з дитиною чітко, повернувшись до неї лицем; нехай дитина бачить і запам’ятовує рухи ваших губ.

•  Пояснюючи щось дитині, користуйтесь наочним матеріалом.

•  Якщо у дитини щось не виходить, не кричіть на неї, а домовтеся, щоб вона виконала завдання ще раз. 

•  Кожній дитині потрібен різний час для оволодіння правильною вимовою. Не порівнюйте успіхи вашої  дитини з успіхами інших дітей. Тут потрібен індивідуальний підхід.

•  Не забувайте посміхатися дитині, підтримуйте всі починання дитини, хваліть навіть за незначні успіхи.

  - Молодець!

  – Правильно!

  - У тебе дуже гарно виходить!

  - Ти сьогодні дуже гарно попрацював!

  – Я знала, що у тебе все вийде!

  – З кожним днем у тебе все краще і краще виходить!

Крім проведення конкретних занять, ви повинні як можна більше читати дитині.

 Не забувайте про те, що для вашої дитини дуже важливо спілкування з вами. 

І не тільки під час занять, але і кожну хвилину вашого з нею спільного перебування.

Наберіться терпіння і не кидайте розпочату роботу, навіть коли результат не буде видно зразу. Як кажуть, терпіння і труд все    перетруть. І ви з вашою дитиною обов’язково доб’єтесь успіхів.

Успіху вам і терпіння !!!