Радушненський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Ромашка"
 
.

Хвилинки - цікавинки

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загадковий туман

 

https://www.youtube.com/watch?v=IU961D9zEps

 

 

  ЧОМУ ЙДУТЬ ДОЩІ?

 

     Дощ - саме звичайне явище природи. А що ви про нього знаєте? Можна припустити, що у хмарах вся справа. Ну, а звідки беруться хмари?
Словом, як не крути, а доведеться розповісти вам зараз, чому буває дощ, як збираються хмари і багато іншого!

      Сонце зігріває воду в океані, в морі, в річці, в будь-якій калюжі. Вода випаровується, перетворюється на прозору пару і піднімається догори, туди, куди захоплюють її за собою теплі потоки повітря, тому що тепле повітря легше холодного, воно завжди прагне помчати вгору.
Піднімається все вище легка водяна пара від нагрітої сонцем землі забирається  високо, туди, де постійно, навіть у самий спекотний літній день, дуже холодно, як взимку. 
Пара тепла, а коли віна торкається до холодного повітря, то перетворюється на крихітні крапельки води.

      Крапельки легенькі, як пух, вони відмінно тримаються в повітрі, парять і весь час переміщаються, тому що їх підштовхують все; нові й нові потоки теплого повітря, що піднімаються з землі. Тепле повітря підкидає крапельки ще вище, холодне тягне їх униз, і так вони і літають, крихітні мандрівники, то вгору, то вниз, вони танцюють, зливаються разом, стають більшими. Їх дуже-дуже багато, і всі разом вони утворюють хмару.

      У верхній частині хмари крапельки замерзають - там дуже холодно, вони перетворюються на крижинки, ростуть, важчають, ось вони вже не можуть триматися в хмарі і падають вниз. А падаючи, тануть, бо внизу куди тепліше; знову стають крапельками води, зливаються разом - і на землю йде дощ.
Трапляється іноді, що разом з дощем падають на землю крижані кульки, і дрібні і великі - як коли.
Ви вже здогадалися, що це град! Він утворюється в тих випадках, коли шматочки льоду не встигають по дорозі розтанути і крижаними кульками лягають на землю.


 

Культурний обмін: як виховують дітей в інших країнах

Кожна країна - світ зі своїми традиціями, стереотипами і "прибабахами" в області педагогіки. Одні нації прирівнюють свої чада до повноцінних дорослих індивідуумів, інші - перетворюють їх на маленьких богів. У одних країнах діти ростуть прив'язаними до мами, в інших - виховуються державою і суспільством... Ще кожна культура по-своєму інтерпретує роль батька і бабусь в сім'ї, оцінює покарання відносно дитини і визначає те, яку освіту вона повинна здобувати.

Давайте здіснемо подорож деякими країнами і познайомимося з кожною культурою виховання окремо!

Японія

Розхожий японський постулат свідчить: з дітьми до 5 років слід спілкуватися як з королем, з 5 до 15 років - як з рабом, після 15 - як з рівним. Згідно з цією "формулою", малюки в Японії - це маленькі боги. Після того, як дитина з'являється на світ, вона на декілька років залишається прив'язаною (чи не у буквальному розумінні) до матері і не розлучається з нею ні на хвилину. Мати ніколи не стане лаяти, відчитувати або карати крихітку. Йому дозволено абсолютно все. Будь-яке не "можна" супроводжується детальним перерахуванням причин для заборони або відмови, компромісом і при цьому японська мати не забуде нагадати дитині про те, який він у неї чудовий. Якщо дитина починає капризувати в громадському місці, винуватими вважаються батьки, оскільки вони припустили таку ситуацію.
Батько в сім'ї - добувач, він цілими днями працює, сім'ї і дітям приділяє всього декілька годин в тиждень. Займається дитиною завжди мати, це вважається її прямим обов'язком. Жінка, яка зайнята кар'єрою і приводить крихітку в ясла, вважається егоїсткою.

Made in China

Китайці хоч і близькі до японців в географічному і культурному плані, але на питання про виховання дітей дивляться зовсім інакше. Прямо-таки з діаметрально протилежної точки зору. Матері проявляють небувалу суворість і вимогливість. Дисципліна в кожній сім'ї армійська: крок управо, крок вліво - розстріл. Тобто покарання. Так, якщо американського хлопчика, що приніс з школи "четвірку", батьки хвалитимуть на усі лади, китайського, навпаки, вилають і, цілком імовірно, покарають фізично. Про самооцінку, Свободу Особи і Права дитини, тут говорити не прийнято. Мати краще знає, що треба її синові або дочці, - і крапка.
Оскільки китайським матерям належить вдень і вночі працювати на благо комуністичної батьківщини, малюки з самого раннього віку вирушають в ясла і їх освітою займається держава.

Америка

Жителі Нового Світу сім'ю зводять в культ, неодмінною складовою якого залишаються діти. Права останніх ревно охороняються державою: якщо дитина десь поскаржиться на покарання або обмеження, його батькам загрожують реальні судові розгляди і тяжби. Тому виховання  малюка базується на заборонах (забороняються солодощі, розваги) і тривалих повчальних бесідах. Втім, дисципліна в американських сім'ях більш ніж строга: діти не забувають про слова "дякую" і "до побачення", завжди прибирають самі у своїх кімнатах, уроки роблять самостійно, лягають спати в строго певний час.

Система дошкільних установ і допомоги бабусь-дідусів в Америці не розвинена, оскільки мами вважають за краще займатися вихованням дітей самостійно. Якщо мати зайнята кар'єрою, то нікого не здивує, якщо домогосподаркою стає батько. Правда, система домашнього навчання залишає бажати кращого, тому багато дітей приходять в школу без базових навичок в читанні і письмі. І суспільство такому явищу не дивується.

О, бамбіно!

Італія - країна, в якій дітей, як і в Японії, прирівнюють до богів. Тут їм можна все. Правда, на відміну від батьків з Країни Висхідного Сонця, тутешні мами і тата дітей безсовісно балують. За загальним визнанням, італійські діти - найрозпещеніші.

Італійські діти виховуються удома (зазвичай пари заводять по одній дитині, рідко - по дві), в теплому сімейному гніздечку. Причому, під словом "сім'я" маються на увазі не лише мама і тато, але і безліч бабусь, дідусів, тіток, дядьків, кузенів і так далі. Батьки від своїх обов'язків ухиляються рідко  і дітьми займаються нарівні з подружжям.

Педагогіка по-англійськи

Англійці в питаннях виховання стримані і лояльні, м'які і терплячі. Головною метою вважається виховання Особистості, вільної від комплексів. Кожен проступок супроводжується тривалими моралями. Самим гіршим покаранням вважається банальне "Вирушай в кут і подумай над своєю поведінкою!"

Бабусі вихованням онуків себе не утрудняють, тому дитячі садочки поширені укупі з послугами нянь. До речі, англійські мами мають можливість відправити до ясел 3-місячну дитину.

Діти Франції

У Франції матері сидять з дитиною в середньому 3 місяці після народження. Працюючі матері сприймаються як належне. Якщо мати - домогосподарка, то нащадок навіть може приголомшити: "Мама, а ти не працюєш, тому що хворієш?" Старші покоління живуть, як правило, окремо і онуками не займаються зовсім.
Первинне завдання у французькій сім'ї - виховання манер. Тут батьки не стануть переривати свого зайняття або розмови, щоб вислухати сина або дочку. Матері можуть робити зауваження дитині з приводу невихованості, дурості і поганого смаку. Дисципліна у французьких сім'ях жорстка: наприклад, зголоднілі діти не можуть без дозволу залізти в холодильник.

Киндер-сюрприз

Німеччина - в педагогічному плані країна протиріч. З одного боку, тут права дітей невпинно бережуть: кривдити, бити і карати дітей забороняє закон. З іншого боку, діти ростуть в суворій  дисципліні: скажімо, дивитися телевізор дозволяють тільки одній 8-річній дитині з десяти! З малоліття їх привчають до порядку, пунктуальності і обов'язковості. Німецькі малюки повинні справлятися з усіма труднощами самостійно: впав - вставай, розлив чай - витри за собою. У своїй кімнаті діти можуть робити все, що хочуть, але мамині і татові речі брати без дозволу не мають права.

У Німеччині усі діти до трьох років - домашні. Дитячі садочки працюють годин до 2 дня і більше нагадують "ігрові кімнати", куди дітей приводять для того, щоб вони спілкувалися з однолітками. Саме це, нормальні стосунки з ровесниками, а ніяк не уміння рахувати-писати, визначає готовність німецької дитини до школи. Зате люди зростають урівноважені і абсолютно безконфліктні. Що тут ще скажеш, чужа культура - сутінки!


 

Ви - батьки - найперші, найрідніші, наймудріші вихователі і вчителі для своїх діток. Будьте завжди гарним прикладом для своїх малят. А ми Вам допоможемо бути ще й професіоналами. Коли цікаво - тоді й не важко!

 

     Хочете знати скільки цікавого поки ви йдете чи їдете до дитячого садка?А скільки «чому?» Ви чуєте кожного дня від малюка?Тож ця сторінка для вас.

 

“ЩО ТАКЕ ПРИРОДА”

 

 

     Ти живеш на чудовій, квітучій планеті, ім'я якій -Земля, її освітлює і обігріває Сонце. Без сонячного світла і тепла не було б життя. Не могло б існувати життя і без повітря й води. Планета Земля утворилася дуже давно багато мільйонів років тому. І весь час змінювалася. На місці морів піднімалися гори. Озера перетворювалися на болота. Виникали пустелі. Виростали й зникали ліси. З'являлися і змінювалися живі організми.

     Нині на планеті Земля майже скрізь ростуть різноманітні рослини. Всі рослини змінюються протягом року і прикрашають Землю по-своєму. Розкажи про свої спостереження в різні пори року.

     Надзвичайно багатий і тваринний світ Землі. Кожної пори року змінюється життя тварин.

    Пригадай як. Не всі живі організми можна побачити неозброєним оком. Коли було винайдено мікроскоп, учені виявили, що у воді, повітрі, на поверхні предметів і навіть на тілі людини є найдрібніші живі організми-бактерії.

     Усе, про що тут згадувалося: світло, повітря, вода, річки й озера, моря і гори, живі організми належить до природи.

     Ти запитаєш: а людина? Людина, як і всі живі організми, - частина природи. Але людина - істота розумна. Тільки вона здатна створювати те, чого ніколи не було в природі.

- Назви предмети, зроблені людьми. Отже, природа - це все, що тебе оточує, крім того, що зроблено людиною.

- Якою буває природа.

- Що належить до неживої природи?

- Що належить до живої природи?

 

Природа буває нежива і жива

 

       Нежива природа - Сонце, Місяць, зорі, повітря, вода, гірські породи, ґрунт.

    До живої природи належать: люди, тварини, рослини, гриби, бактерії, віруси. Це живі організми.

    На відміну від предметів неживої природи всі живі організми дихають, живляться, ростуть, розмножуються і вмирають.

    Природа дає людям усе, що потрібно для життя: їжу, паливо, сировину для виготовлення одягу, меблів, машин. Природа чарує своєю красою. Поглянь довкола: ти побачиш пишні троянди, пухнасті кульбаби, тендітні дзвіночки. Прислухайся: почуєш спів солов'я, кування зозулі, плескіт моря і шум лісу.

    Природа викликає радість, здивування, а іноді смуток. Чи шкода тобі забрудненого струмка, зламаної гілочки, голодної пташки? Допоможи їм. А природа завжди віддячить. У спеку чисте джерело напоїть тебе прохолодною водою. Густа крона дерев захистить від пекучих сонячних променів. Ліс пригостить запашними суницями, малиною, грибами.

    Природа допоможе тобі зміцнити здоров'я. Адже відомо, як добре загартовують організм купання в чистій річці або ставку, катання на ковзанах і лижах, прогулянки та праця на свіжому повітрі.

     А скільки цікавого в природі! Чому йде дощ, сніг? Чому бувають день і ніч, зима і літо? На всі ці та багато Інших запитань ти дістанеш відповідь, вивчаючи природознавство.

   З яких двох слів утворилася ця назва? Так, природа і знати. Отже, природознавство це знання про природу.

     Пам'ятай! Природа відкриває свої таємниці тільки тому, хто любить її та береже. Знання про природу допоможуть тобі охороняти, примножувати природні багатства нашої прекрасної Батьківщини - України.

 

"ЧОМУ ЖОВТІЄ ЛИСТЯ"

 

 

 

     Отже, листя зелене тому, що зелений хлорофіл. Він додає листку таке забарвлення. Ну а чому восени листя стає жовтим, червоним, фіолетовим? Хлорофіл легко руйнується. Але влітку він швидко легко відновлюється, і листки залишаються свіжими, зеленими. Забарвлення листка не змінюється, утворення хлорофілу не відстає від його руйнування.Але ось дні зменшуються. Світла стає все менше і менше. Між тим зерна хлорофілу продовжують все так само швидко, як і влітку, руйнуватися, а нові утворюються повільніше, їх стає менше, і листя блідне.Але в клітинах листя є я інші фарбувальні речовини - жовті, тільки влітку буйна зелень хлорофілу їх заглушає, а тепер, коли хлорофіл поступово руйнується, вони виступають яскравіше. Листя жовтіє.

 

"ЧОМУ БУВАЮТЬ ТУМАНИ"

 

 

 

     Стеляться над землею осінні тумани. Здається, ніби низько-низько спустилися хмари і оповили землю білим густим покровом.Та це так і є! Тому що і хмари в небі, і тумани низько над землею - не тільки близькі родичі, а можна сказати, близнюки. І там і тут вони складаються з крихітних крапельок води. І в хмарах на небі, і в туманах над землею ці крапельки утворилися з прозорої водяної пари. Потрапляє ця пара в потік холодного повітря і починає згущуватися, перетворюватися в крапельки води. Якщо крапельки утворилися високо в небі, вони стали хмарами, а якщо низько над землею - туманом. Тумани бувають в усі пори року, втім, ви це і самі знаєте - не раз доводилося вам бачити туман і навесні, і влітку, і навіть взимку.Зазвичай тумани стеляться над річкою, в низині, там, де в повітрі багато водяної пари. Найгустіше туман буває вранці, коли земля сильно охолоджується.